удостоювати

удостоювати: (вдосто́ювати), -юю, -юєш, недок., удосто́їти (вдосто́їти), -о́ю, -о́їш, док., перех.

1) чого.Визнавати кого-, що-небудь гідним високої оцінки, нагороди, звання і т. ін.

2) чим або з інфін., рідко чого. Виявляти до кого-небудь свою увагу, прихильність. || у сполуч. зі сл. поглядом, словом і т. ін., ірон., жарт. Виявляти свою увагу до кого-небудь зверхньо, поблажливо; приділяти комусь недоброзичливу увагу.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

удостоювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сподобляти — я/ю, я/єш, недок., сподоби/ти, доблю/, до/биш; мн. сподо/блять; док., перех., заст. 1) Виявляючи увагу, прихильність, давати можливість зазнавати чого небудь, робити щось. || безос. || Визнавати гідним чого небудь; удостоювати. 2) Робити кому… … Український тлумачний словник
спускатися — а/юся, а/єшся, недок., спусти/тися, спущу/ся, спу/стишся, док. 1) Переміщатися зверху вниз; опускатися. || Різко опускаючись, ударяти. || Злазити звідкись (з печі, дерева і т. ін.). || Сходити, з їжджати вниз (з гори, крутого горба і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
удостоїти — див. удостоювати … Український тлумачний словник
удостоювання — (вдосто/ювання), я, с. Дія за знач. удостоювати і удостоюватися … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике